А.В. Закордонець
с.
Осламів Віньковецького району
МОЛОДІЖНА ГРУПА ОУН У СЕЛІ ЖЕНИШКІВЦІ
ВІНЬКОВЕЦЬКОГО
РАЙОНУ
У статті висвілюється боротьба за кращу долю України
молодіжної групи ОУН з села Женишківці Віньковецького району, яка діяла у
1947-1948 рр.
Ключові слова: політика партії, державна позика, організація українських
націоналістів, література, листівки, підпільна молодіжна група, Анатолій Сухий,
боротьба, репресії.
Після війни в нашому краї, та й по
всій Україні, було голодно і страшно. Голод і страх – це зброя, якою
«радянщина» підкорювала українців. Проте газети, книги, кінофільми показували
зовсім іншу картину, як багатіє та квітне Україна під проводом комуністичної
партії, як радісно та завзято працюють робітники та селяни. Особливо активно
сприймала такі новини молодь, молоді так хотілося вірити в щось хороше! Ознайомитись детально
А.П. Жучковський
с. Ломачинці
Віньковецького району
ГРОШОВІ ЕМІСІЇ ОРГАНІВ
МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ
ПОДІЛЛЯ
У 1917-1920 РР.
Розглядаються та аналізуються виготовлення
та друкування органами місцевого самоврядування, підприємствами та
організаціями Подільської губернії, в тому числі на Дунаєвеччині,
Віньковеччинні, Кам’янеччині, в роки Української революції 1017-1920 рр.
регіональних грошових знаків: рублів, карбованців, гривень, бон, купонів,
казначейських білетів тощо різного зразка, якості та використання в обігу для
нормалізації місцевого економічного та господарського життя.
Ключові
слова:
Подільська губернія, революція, грошові знаки, рублі, карбованці, гривні, бони,
купони, білети, гравер Г. Нарбурт, місцеве самоврядування.
Період 1917-1920 рр. в історії грошового
обігу в Україні цікавий тим, що наряду із створенням загальнодержавної
фінансової системи у регіонах робилися спроби налагодити випуск власних грошей
органами місцевого самоврядування з метою поліпшити економічну ситуацію на
місцях та компенсувати нестачу грошової маси. Поряд із грошовими знаками
загальнодержавного зразка на території Поділля у 1917-1920 рр. в обігу
перебували грошові знаки, бони та інші сурогати грошей, які випускалися
органами місцевого самоврядування низки міст і містечок Подільської губернії.
М.С. Гончар
с. Фащіївка Віньковецького району
ТОПОНІМІКА СЕЛА ФАЩІЇВКА ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
На основі вивчення історичних джерел та записів
старожилів з’ясовуються топонімічні, мікротопонімічні та гідроні- мічні назви природніх
ландшафтів, пам’ятних місць села Фащіївкеа, що на Віньковеччині, подаються
походження назви цього села та історичні відомості.
Ключові слова: с. Фащіївка, походження назви, топоніміка,
мікротопоніміка, гідрохіміка назв
місцевостей села.
1. Назва села та історичний опис
Назва села Фащіївка Віньковецького району Хмельницької області, за старими
переказами походить від слова «хащі». Місцевість була дуже заросла чагарниками,
хащами. За народними переказами, першим
поселенцем був козак, який зробив собі поміж беріз курінь в урочищі «Березина»
і став там жити. Потім почали поселятись
інші люди, їх прозвали «осадчуки». З часом
поселення стали називати «Хащіївка», згодом називали «Фащіївка». [3,4.]
Л.Д. Гаврішко
с.
Охрімівці Віньковецького району
ОХРІМІВЦІ: СТАРИЙ ПАНСЬКИЙ МАЄТОК
Конспективно розглядаються етапи історії с. Охрімівці
Віньковецького району Хмельницької області від ХІХ ст. до сьогодення,
характеризується розвиток господарювання, освіти, культури й духовності села.
Ключові слова: с. Охрімівці, пан Скібневський, маєток, селянські
страйки у 1905-1907 рр., колгоспне життя, історія школи, дерева-велетні.
Історія – наші корені.
Без них не можливе життя
сьогодні і в майбутньому.
М. Амосов
Старий
панський маєток у нашому селі має дещо містичну славу… Колись тут жив поважний
пан, який мав блага, не зовсім характерні для того часу; прекрасна будівля,
унікальний водогін, конюшні, власна кам’яна маленька тюрма… Багато чого бачили
напівзруйновані стіни панського маєтку! З покоління в покоління передається
моторошна історія про пані, привид якої блукає вночі вузькими стежечками
маєтку…
М.В. Голенко
с.
Грим’ячка Віньковецького району
ЛЕГЕНДИ ТА
ТОПОНІМАКА ДРЕВНЬОГО СЕЛА ГРИМ’ЯЧКА ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ
ОБЛАСТІ
Розглядаються
початки історії села Грим’ячка від часу заснування в 1404 році та топонімічні
назви вулиць, пагорбів, долин, садів, лісів, полів та інших місць на території
села та його околиць, які історично склалися і побутують сьогодні в його
жителів.
Ключові слова: с. Грим’ячка,
історична довідка, назва села, топоніми народних означень суспільних,
господарських, природніх місць та об’єктів.
1. Історична довідка
Село Грим’ячка на Віньковеччині – одне з найдавніших. Перша писемна
згадка про нього датується 1404 роком. Але численні археологічні знахідки на
території Грим’ячки та в її околицях переконливо засвідчили, що люди жили тут
ще задовго до нашої ери. Зокрема, на так званій «Боговій горі» до наших днів
знаходять залишки поселень трипільської культури, скіфських часів. Крім
кремінних вміло відшліфованих сокир, скребачок, наконечників стріл, тут
трапляється досить майстерно виготовлений глиняний посуд, а в урочищі «Монаски»
знайшли глиняні жіночі статуетки з досить високим рівнем художнього оформлення.
Т.М. Жердецька
с. Пирогівка Віньковецького району
ПИРОГІВСЬКА ЦЕРКВА В ІСТОРІЇ СЕЛА
(Віньковецький район Хмельницька область)
Висітлюється історія православної церкви Св. Іоанна
Богослова с. Пирогівка Віньковецького району від часу побудови на високій горі
села в 1779 р. до перебудови в 1863 р., руйнації в 1930-ті рр. та відродження в
незалежній Україні.
Ключові слова: село
Пирогівка, церква, парафія, священики, церковно-парафіяльна школа, будівництво,
топоніміка, легенди.
Кращі традиції наших предків, знання
історії, коренів свого родоводу мають бути з нами, переходити в спадок дітям,
онукам як рідна пісня, запах духмяного материнського хліба. Наш народ,
переживши війни, розрухи і лихоліття, знову повернувся обличчям до Бога. А
тому, беручи участь у Всеукраїнській експедиції «Сто чудес України» ми
розпочали дослідження найдавнішої археологічної пам’ятки села – Іоанно-Богословської
церкви.
В.А. Тарасюк
с. Майдан-Олександрівський
Віньковецького району
СЕЛО МАЙДАН-ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ
ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
(Деякі історичні факти та
топоніміка села)
Узагальнюються основні історичні відомості про
село Майдан-Олександрівський від початків існування до сьогодення, а також на
основі топонімічних досліджень подається трактування географічних, природних,
господарських об’єктів, які прижилися в місцевих жителів від давнини до
сучасності.
Ключові слова: Майдан-Олександрівський, село, історія,
топоніміка, відомі уроженці
Майдан-Олександрівський –
село в Україні, у Віньковецькому районі Хмельницької області, розташований за 7
км від районного центру і за 30 км від залізничної станції Дунаївці. Через село
проходить шосе Віньківці – Нова Ушиця.
На заході
Майдан-Олександрівський межує з селом Гута, на північний захід лежить село
Великий Олександрів, а на південний схід – села Балки та Майдан-Карачієвецький.
Л.П. Харкалюк
с.
Говори Віньковецького району
ТОПОНІМІКА СЕЛА ЛОМАЧИНЦІ ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Висвітлюються відомості про заснування села, його
географічне районування, топонімічні назви вулиць, окраїн, природніх, водних,
господарських назв на території села Ломачинці, що на Віньковеччині, які
історично склалися і побутують в місцевих жителів й слугують важливим джерелом
для дослідження краю.
Ключові слова: с. Ломачинці, назва села, мікротопоніми, гідроніми.
1. Історичні відомості та назва села
Ломачинці
Село Ломачинці Віньковецького району
Хмельницької області розташоване за 20 км. від райцентру Віньківці і за 40 км.
від залізничної станції Бар Вінницької області. Перша згадка про село Ломачинці
зустрічається в історичних документах другої половини XVІІІ ст. Село належало
польським дворянським родам Гуменецьким, Старжинським. З церковних літописів
відомо, що у 1761році у селі збудовано дерев’яну церкву на честь Різдва
Пресвятої Богородиці. Побудував її священик Качуровський та ще три прихожани,
прізвища яких невідомі. У 1854 році церква була відремонтована і піднята на
кам’яний підмурок. Церковної землі нараховувалось 35 дес. У 1869 році в селі
відкрито церковно-парафіяльну школу. Приміщення для школи подарував поміщик
Бржозовський. На початку XX ст. Ломачинці входили до Осламівської волості Ушицького повіту. На той час
нараховувалось 179 дворів, проживало 1003 особи. В селі також знаходився маєток
дворянина Яна Зеновича Бржозовського. Йому належало 546 дес. землі, в т.ч. 19 –
садибної, 420 – орної, 75 – лісу, 31– неугідь [1, с. 996; 2, с. 81].
Г.П. Пиріжок
с. Станіславівка Віньковецького району
ТОПОНІМІКА СЕЛА СТАНІСЛАВІВКА ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У статті розповідається топонімічні
назви природніх, господарських об’єктів на території та околицях села Станіславівка та місцеві легенди.
Ключові слова: Заснування і назва села, мікротопоніміка, легенди.
1. Загальні відомості та назва села
Станіславівка.
Село розташоване на північ від
районного центру. Воно розкинулось з південного на північний схід в глибокій
балці, по середині якої протікає притока річки Ущиці – Самка
Північна сторона села розмістилася
на більш пологій частині балки, а південна – має сильно підвищену сторону, і
місцями досягає до 100-150 метрів.
Поверхня землі навколо села порізана
річковими протоками, глибокими ярами, балками. Русло Самки забите дрібним
камінням, принесеним водою. Течія швидка, є численні невеликі пороги.
В.В. Війт
с.
Нетечинці Віньковецького району
ТОПОНІМІКА СЕЛА НЕТЕЧИНЦІ
ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ
ОБЛАСТІ
У статті систематизовано зібрані впродовж тривалого
часу топонімічні відомості про назви місцевостей, природних та господарських
об’єктів с. Нетеченці, які означені мешканцями впродовж впродовж п’ятивікової
історії села.
Ключові слова: с. Нетеченці, топоніміка, назва села, кутки, ліси. Сади,
долини, поля, криниці.
1. Назва села
Вперше село
Нетечинці згадується у реєстрі 1493 року, коли було зроблено інвентаризацію
земель підвладних польській короні. Хоча про існування поселення ще в ХІІ-ХІІІ ст. свідчать знайдені знаряддя
праці з кам’яної
доби [1, c. 140]. Тому це село належить до давніх історичних населених місць
України та Поділля.
Назва села
Нетечинці має кілька пояснень. За однією версією назва села походить від слова
«не тече» – стоїть на місці, що означає застійні води, болота, трясовини.
Із переказів
старожилів відомо, що село Нові Нетечинці названо на честь пана Нетечки, який
заснував село. На підвищенні, що називається тепер Шпирків горб, поселився пан
на ім’я Нетечка. Тут він почав господарювати, привізши з собою кілька наймитів.
Внизу, вздовж річки, ріс густий непрохідний ліс. Наймити розкорчовували ліс по
березі річки. Тут були гарні чорноземи. Почали сіяти та садити різну городину.
Згодом пан почав наділяти наймитам по кілька десятин землі, де вони будували
собі житло. Так вздовж річки утворилася вулиця. Невеличке поселення почали
називати Нетечинці [2,3].
С.М. Моспан
с. Подолянське Віньковецького району
ТОПОНІМІКА СЕЛА ПОДОЛЯНСЬКЕ
ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У
дослідженні з’ясовуються і подаються топонімічні назви кутків, вулиць, лісів і
гаїв, долин, полів, криниць та інших означень місцевостей села Подолянське
Віньковецького району, які прижилися впродовж віків на цій території.
Ключові слова: с. Подолянське, назва села, топоніміка назв
кутків, лісів, долин, полів, криниць, вулиць.
1. Назва населеного
пункту
Перша назва села –
Коломийка. Походить від назви джерела, яке є поблизу населеного пункту.
Поселення Коломийка входило до містечка Віньківці приблизно в ХІІ-ХІІІ
столітті, але археологічні знахідки свідчать, що територія була заселена ще в
ІІІ тисячолітті до нашої ери, в добу неоліту. Поблизу села виявлено залишки
поселення трипільської культури [2, с. 12].
Друга назва –
Людвиківка. Походить від імені поміщика Людвига Черкаса, який володів землями
на початку 40-х років ХVІІІ століття. В 1834 році село Коломийка було
перейменоване в Людвиківку [1, с. 752].
О.О. Петрановська
с.
Охрімівці Віньковецького району
ТОПОНІМІКА СЕЛА
ОХРІМІВЦІ ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Розглядаються
топонімічні назви с. Охрімівці, що на Віньковеччині, лісів, ставків, долин,
полів, водних джерел, господарства, що склалися впродовж багатовікової історії
села.
Ключові слова: с. Охрімівці,
Охрімове село, ліси, ставки, долини, рослинність, поля, джерела, назви.
1. Охрімове село
Згідно переказів старожилів, більше 500 років тому на широкій поляні між
лісами поселився збіглий селянин Охрім Мазур. Тут він збудував собі оселю. Сини
його, одружившись, теж звели хати поруч. Так виникла нова вулиця Мазурова, а
село за іменем першого новосела отримало назву Охрімівці. І понині на
Мазуровій вулиці живуть люди з таким прізвищем [1].
Немає коментарів:
Дописати коментар