Дослідження ченів НСКУ

М.С. Яцишин

смт. Віньківці

ВІНЬКОВЕЧЧИНА НАПЕРЕДОДНІ ДРУГОЇ     

СВІТОВОЇ ВІЙНИ

За архівними джерелами та статистичними матеріалами розглядається господарський, промисловий, соціально-економічний та культурно-освітній розвиток Віньковецького району в 1938-1939 рр. тобто  напередодні початку Другої світової війни.

Ключові слова: Віньковеччина, район, населення, сільські ради, колгоспи, МТС, врожаї, підприємства, освіта, медицина.

Пропонуючи читачу таку тему, хочу обмовитись, що  більшість даних про Віньковеччину базуватимуться, в основному, на результатах 1938-1939 років, які найкраще збереглись в архівних фондах  Хмельницької області. В цей час держава остаточно визначилась з обсягами статистичних даних про роботу всіх галузей народного господарства, усіх  сторін  життя регіонів, у тому числі Віньковеччини. Крім того, в 1939 році в Радянському Союзі проводився Всесоюзний перепис населення, в ході якого найповніше і найточніше обліковувалось усе життя району. Ознайомитись детально

П.І. Староста

смт. Віньківці

ПЕТРО ШПАК: ІМ’Я, ЗАКАРБОВАНЕ

ЛЮДСЬКОЮ ПАМ’ЯТТЮ

У дослідженні розповідається про уродженця села Дашківці Віньковецького району Хмельницької області.

Ключові слова: Шпак П.Ф., видатний геолог і вчений, Міністр геології УРСР, директор інституту, лауреат Державних премій, член-кореспондент НАН України, доктор геолого-мінералогічних наук, патріот України.

Вражає правдивістю відомий вислів: «Людина живе доти, доки живе пам’ять про неї».

Петро Федорович Шпак – вчений, людина високого інтелекту, світла, щира, віддана справі. А ще видатний діяч вітчизняної геології і справжній патріот України. В ньому поєднувалися найкращі риси, що є в людині: мудрість, увічливість, альтруїзм, милосердя та порядність. Проте він завжди залишався принциповим. Таким його згадують ті, хто працював і зустрічався з ним. У світлій пам’яті всіх таким і залишився. Ознайомитись детально

В.Й. Когут

смт. Віньківці

ЗІНЬКІВ: ДОРОГАМИ ЗМІН, ЄВРЕЙСЬКА        

САМООБОРОНА

У статті розглядається і висвітлюється становище містечка Зіньків у період Директорії УНР (1919-1920 рр.), події, гостра боротьба проукраїнських революційиих сил з наступами більшовиків, про організацію єврейської самооборони.

Ключові слова: містечко Зіньків, єврейські погроми, єврейська самооборона, Українська Галицька армія, Січові стрільці, більшовики.

Відзначення 100-літнього ювілею від початку Української революції 1917-1921 рр. сприяло росту інтересу до поглиблення дослідницької роботи із вивчення різноманітних складових державотворчого процесу як на загальноукраїнському, так і регіо-нальному рівнях. Що стосується Зінькова, то ця сторінка є малодослідженою. Завдячуючи радянській пропаганді, до сьогодні більшість переконана, що становлення радянської влади відбулося мирно, без погромів, жертв, а жителі, чиї предки володіли магдебурзьким правом, схилили голови перед новим режимом. Ні, зіньківчани відкрито боролися за незалежність свого містечка та держави в цілому. Не стояли осторонь і євреї. Ознайомитись детально

В.С. Карпова

смт. Віньківці

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОН: З ГЛИБИНИ ВІКІВ

ДО СЬОГОДЕННЯ

Розглядаються основні етапи історії Віньковецького краю та його головних населених місць від доби неоліту до сьогодення. визначаються основні події, факти,  здобутки в матеріальній і духовній культурі впродовж віків.

Ключові слова: Віньковецький район, Віньковеччина, край, історія, селяни, війна, господарство, освіта, культура.

1. Сива давнина.

Біля витоку річки Калюс, що бере свій початок з джерела Коломийка, на високому кам’яному плато розташоване селище Віньківці.

Першу писемну згадку про них знаходимо в податковому списку 1493 року. Тоді в поселенні рахувалось 14 димів (податкових одиниць).

Свою назву за цілком вірогідним припущенням Віньківці одержало від імені Вінцент, Вінько, за іншими даними – від слова «вінок». За третьою, теж цілком вірогідною версією, від німецького слова «кут» (нім. winkel). Адже й сьогодні частина Віньковець, що розкинулась на правому березі Калюса, носить назву «Кут» (можливо, це є найдавніша частина поселення, що гострим кутом врізається до берега). Щоправда, німецьких коренів в історії райцентру поки що не вдалося відшукати [2, с. 6]. Ознайомитись детально

П.К. Дурдас

с. Майдан-Олександрівський

Віньковецького району

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ СЕЛА МАЙДАН-ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ

ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ

У дослідженні систематизуються та розглядаються основні історичні етапи життя і розвитку с. Майдан-Олександрівський від часу заснyвання на рубежі ХVII-XVIII  і до сьогодення.

Ключові слова: с. Майдан-Олександрівський, с. Гута, походження назви села, церква, школа, господарство, події.

«З любові до рідного краю, матері –

землі починається людина».

                                                     Михайло Стельмах

        Для кожного з нас рідний край – це те місце, де ми з’явилися на світ, це дорога серцю земля батьків, дідів і прадідів наших. Почуття любові до мальовничих неповторних куточків отчого краю, до теплої рідної домівки, ласкавої та тихої материнської пісні, чистої як краплина роси, рідної мови супроводжує нас усе життя. Адже саме з любові до «малої батьківщини» виростає неосяжна синівська любов до всієї великої Вітчизни. Ознайомитись детально

О. Г. Рудницький,

краєзнавець

(с. Зіньків, Віньковецького району)

ЖІНКА З ЛЕГЕНДИ

     В статті окреслено основні віхи життя і діяльності Г. Р. Борусевич, учасниці підпільно-партизанської боротьби в роки Другої cвітової війни, яскравої особистості, талановитого педагога, Заслуженого вчителя УРСР.

     Ключові  слова: Г. Р. Борусевич, підпільниця, партизанка, патріотка, співачка, Заслужений вчитель УРСР.

         В цьому році Галині Романівні Борусевич виповнюється 94 роки – великій патріотці України, яскравій особистості, учасниці підпільно-партизанської боротьби у роки Другої cвітової війни, чудовій співачці, талановитій вчительці, єдиному за всю історію Віньковецького району педагогу, удостоєного високого звання Заслужений учитель УРСР. Галина Романівна – воістину жінка з легенди.

   Г.Р. Борусевич народилася в с. Адамівка 4 вересня 1925 року в багатодітній сім’ї Борусевичів Романа Петровича й Анастасії Василівни. Батьки Галі були хоч і простого походження, але статечними, дбайливими господарями [1, с. 94], шляхетними вдачею, грамотними (Роман Петрович володів правовими знаннями, допомагав односельчанам у різних судових справах, мати знала три мови), батько закінчив Першу світову війну унтер-офіцером, до жовтневого перевороту був управляючим у поміщицькому маєтку графа Дем’яновського (с. Гоголі), будучи національно свідомим не сприйняв радянську владу, змалку вчив своїх дітей любити рідну землю, трудитися, цінувати добро.  Ознайомитись детально

                                                                                                                           А.В. Ладняк

                                                                                   с. Дашківці Віньковецького району

ІСТОРІЯ ДАШКОВЕЦЬКОГО НВК

ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
(педагогічна спадщина та сучасність)

У дослідженні відтворено історію Дашковецької школи з 1881 року до наших днів.

Ключові слова: Історія школи, перший директор, вчителі, учні, радянський період, війна, будівництво, відзнаки, НВК.

       Кожен до останніх років свого життя пам’ятає перших наставників-учителів, які навчали, спрямовували і визначали подальший життєвий шлях учнів. З роками людина дедалі частіше згадує дитинство, друзів, з якими навчалася, а передусім тих, хто їх навчав. Воістину пророчі слова: «Хто, не знає свого минулого, немає майбутнього».

 Хотілося б побачити і почути того, хто, не задумуючись, відповість на це запитання з абсолютною точністю, вичерпністю. Кожен назве свої «кити», на яких тримається людське життя. Але жоден не омине у спогадах тієї визначальної сходинки, першої і надзвичайно важливої, що називається «школа». Ознайомитись детально

  Л.В. Тарадайко

                                       с. Калюсик Віньковецького району

ТОПОНІМІКА СЕЛА КАЛЮСИК

ВІНЬКОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Розглядаються час заснування, походження назви, топоніміка та мікротопонімія природніх ландшафтів, пам’ятних місць села Калюсик Віньковеччини, що на Хмельниччині.

Ключові слова: с. Калюсик, походження назви, р. Біла, урочища, джерела, мікротопоніміка.

1. Історичні відомості про село Калюсик. Походження назви села.

Найдавніші відомості про село Калюсик подає «батько» історії Поділля Євфимій Сіцінський у книзі «Приходы и церкви Подольской епархии».

Село Калюсик розташоване на похилому до заходу горбі і вздовж берега невеличкої річки Калюсик (в народі називають Біла), яка з’єднавшись трохи нижче з іншою річкою Бистрицею, називається Калюсом і впадає в річку Дністер. У прирічковій частині села Калюсик, яка називається «Селисько», було засновано перше поселення. На одному з підвищень, біля садиби селянина Іллі Шевчука розташовувалась колись церква, у тому місці видніється кам’яний розбитий хрест у вигляді низенького стовпа. Ознайомитись детально